Профілактика сезонних захворювань

Професор І. А. Митюряева, д. м. н., лікар-педіатр вищої категорії, Національний Мед. Університет ім. А. А. Богомольця, Київ р..

Дітей, схильних до частих респіраторних інфекцій, прийнято називати часто хворіючими (ЧХД). Це поняття не є діагнозом, це група диспансерного спостереження, що включає дітей з частими ГРЗ, які виникають із-за транзиторних, корегуючі відхилень у захисних системах організму, не пов'язаних зі стійкими вадами чи спадковими патологічними станами.

В цілому, за даними офіційної статистики в Україні, лише 11% дітей вважаються практично здоровими, 38% - становлять групу ЧХД і більше 50% дітей мають хронічні захворювання.

Епідеміологічні дослідження (В. Ю. Альбіцький, А. А. Баранов, 2002) свідчать про те, що більшість дітей переносять протягом року від 3 до 5 епізодів ГРЗ. Причому діти у віці від 10 років і старше хворіють на ГРЗ в 2-2,5 рази рідше, ніж діти перших 3-х років життя. Однак до 40% дітей хворіють на ГРЗ значно частіше, ніж однолітки, на їх частку припадає до 75% всіх випадків.

Це і є часто хворіють діти. Основним критерієм включення дитини в цю групу є частота ГРЗ протягом року.

Так, до ЧХД відносять дітей відповідного віку з частотою ГРЗ на рік:

до 1 року - 4 та більше разів;
1-3 роки - 6 і більше;
4-5 років - 5 і більше;
старше 5 років - 4 і більше ГРЗ у році.

Причинами зниження імунітету у ЧХД вважають наступні фактори:

неповноцінне харчування (дієта), недолік вітамінів в харчуванні
ускладнення вагітності, родові травми, спадкова схильність
нетривалий грудне вигодовування, неправильне введення прикорму, яке викликає недолік або надлишок харчових речовин
порушення роботи шлунково-кишкового тракту
неправильне застосування лікарських препаратів
сильні психологічні травми
несприятлива екологічна обстановка (у т. ч. «пасивне куріння» дітей).

Реабілітація ЧХД повинна бути комплексною та проведення її необхідно на всіх етапах оздоровлення - сім'я, організований колектив, поліклініка, санаторій.

Загальні принципи оздоровлення ЧХД наступні:

Раціональний режим дня. У зв'язку з тим, що у ЧХД часто спостерігаються функціональні порушення з боку центральної та вегетативної нервової системи необхідно виключити заняття та ігри, що призводять до перевтоми або перезбудження дитини.

Доцільно збільшити тривалість сну на 1-2 години. Обов'язковим є денний сон або відпочинок. При порушеннях сну показано спокійні прогулянки перед сном на свіжому повітрі, а також прийом седативних фітопрепаратів, та ін. необхідно обмежити поїздки в громадському транспорті. В якості профілактики, особливо в епідемічний період, рекомендується перед виходом на вулицю змащувати носові ходи маслом чайного дерева - 1:6 з рослинним маслом або оксоліновою маззю.

Раціональне харчування

Важливо обов'язкове включення в щоденний раціон свіжих овочів, фруктів і ягід, збагачення дієти вітамінними і мінеральними комплексами. У харчуванні ЧХД необхідно використовувати оптимальну кількість білків, жирів, вуглеводів. При ФКУ рекомендується лецитин, Омега 3.

Загальнооздоровчі заходи

Оскільки у ЧХД нерідко відзначається дисфункція або незрілість і детренованість системи терморегуляції зі зниженою стійкістю до мінливих кліматичних умов, більшу значимість набуває загартовування, а також курси гімнастики і 2-х тижневого масажу 2-4 рази в рік. Пропонується систематичне проведення, так званої, стопотерапии, що представляє собою масаж стоп долонею, подушечками пальців або пальцями, складеними в кулак (погладжування і розтирання по черзі).

Важлива корекція розладів шлунково-кишкового тракту. За статистикою у ЧХД часто виражений дисбактеріоз (Коровіна Н.А. та ін, 2001). Тому необхідно використання пробіотиків для відновлення мікрофлори кишечника.

Імуномодулююча терапія.

Вибір оптимального препарату з великого числа імунотропних засобів, що діють на різні рівні пошкодження в імунній системі - фагоцитарний, клітинний, гуморальний - складне завдання. Навіть при клінічно вираженій картині імунологічної недостатності не завжди вдається виявити порушення лабораторних параметрів імунної системи.

Опубліковано багато робіт про застосування у дітей з групи ЧХД різних імунотропних лікарських засобів. Однак їх результати суперечливі і не завжди може достовірно свідчити про їх ефективність. Проведення неспецифічної імуностимуляції препаратами тимуса (Тималін та ін), синтетичними імуностимуляторами викликає чимало заперечень, оскільки в більшості випадків вони дають різноспрямований ефект.

У цьому випадку имуностимуляторы на основі ехінацеї повинні застосовуватися строго обмежено

Принципово відрізняється від неспецифічної імуностимулюючої терапії, є дія деяких імуномодуляторів. Рішення про призначення того чи іншого імуномодулятора повинен приймати лікар-імунолог.